MENU

Консультативний пункт для батьків

"Перший раз у перший клас"

         Наші діти так швидко ростуть… Я гадаю, скоріш за все, ви це вже помітили.
         Згадайте, якими ви були щасливими від першого слова, яке злетіло з вуст вашого малюка, а промайнула мить і він зробив перші кроки. І здається, ще вчора його маленькі ніжки вперше перейшли поріг садочка… Ці події – незабутні. Чи не так? Пройде зовсім небагато часу, ви незчуєтесь, як уже з таким хвилюванням і трепетом – ведете майбутнього школярика до "Храму знань", як колись ваші батьки поспішали із своїми первачками на перший дзвоник.

        Цей день повинен бути святковим і світлим, адже дитина запам’ятає його на все життя. Тому й необхідно підготуватись до нього завчасно.

         Пропоную вам невеличкий план дій, коли вашому чаду виповниться п’ять років. І, на мою думку, це є граничним віком у підготовці до школи. Отже:

        Крок перший

        Потрібно знайти школу у яку малюк ходив би залюбки. Із першими днями осені, зробіть своєрідну цільову прогулянку разом із дитиною, адже вона хоч і маленька, але вже особистість і врахування її думки, щодо цього питання – буде неабияким підгрунттям для моральної підготовки.І не забувайте, що саме вона буде навчатись у вибраному закладі найближчі дванадцять років.

        Хочу полегшити ваш вибір, запропонувавши критерії на які слід звернути особливу увагу:

· близькість і безпечність шляху від вашого будинку до школи;

· рівень матеріальної бази;

· організація дозвілля (наявність груп продовженого дня, а також гуртків);

· їдальня (її санітарні умови,якість і вартість обідів);

· зверніть увагу у якому стані спортивний майданчик і зал).

       Крок другий 

      Якщо школу визначено – поцікавтесь, чи існують при ній підготовчі курси. За відсутності таких, дізнайтесь базовий рівень знань необхідний для зарахування до школи. Але за їх наявності неодмінно запишіть туди свого дошколярика. Це буде більш м’який перехід від безтурботного дитинства –до першої відповідальності і обов’язків.Крім того, на цих уроках викладачі готують своїх майбутніх першокласників. При цьому, мушу зазначити, що ці класи у деяких школах не безкоштовні.

       Крок третій

       Він має скоріше матеріальній аспект, а ніж організаційний. Його підготовка розпочинається десь близько з червня – місяця. Підберіть шкільну форму,спортивний одяг, взуття – відповідно до вимог вибраного вами закладу. Далі за рекомендацією вчителя потрібно придбати канцелярське приладдя: зошити і альбоми виготовлені з якісного паперу; безпечні точили; ручки й олівці як прості, так і кольорові, але пам’ятайте вони мають бути зручними при написані,а чорнила із паст не повинне розтікатись; різноманітні обгортки для зошитів та книжок; пенали не громіздкі але місткі; лінійки із чіткими лініями і розмітками. Купуючи гумку, надавайте перевагу не так яскравим і пахучим, як тим, які при стиранні не залишають плям …Обираючи ранець,зауважте на його якість. Зверніть увагу на правильність кріплення та розташування ремінців. І взагалі вибір портфелика нагадує цілу науку,але гадаю, ввічливі продавці з радістю допоможуть знайти вам гідний варіант, який не тільки задовольнить можливості вашого гаманця, але й бажання дитини.

        А на завершення, коли усе вже зроблено та зібрано, без зайвих вагань, першого вересня крокуйте до школи, у захоплюючу "країну знань». Батьківська впевненість і турбота додасть наснаги вашим уже школярам, які цього дня трішечки підросли, але ще такі маленькі. В них попереду ще багато досягнень.

 

"Перший раз у перший клас!"

        Ще трохи, і ваші діти стануть першокласниками. І недарма ми чекаємо цього дня з хвилюванням, адже так багато поміняється в житті дитини (та й у нашій) 1 вересня! Але новими будуть не тільки портфель, ручки і форма, новими стануть і режим дня, і вимоги до дитини, і дитячий колектив, ну і, звичайно, в її житті з’явиться нова важлива людина – Учитель. До такої кількості нововведень потрібно ще звикнути. Не так-то просто бути школярем, та ще всі навколо твердять: «Ти тепер не маленький», «Що граєшся як маленький», «Якщо будеш погано вчитися – отримаєш двійку». Начебто можна за один день стати іншим!

        Звичайно, не за один день, і не за два, але досвідчені батьки погодяться, що адаптація до школи – період не нескінченний, і що, раніше чи пізніше, всі без винятку діти звикають до нових правил, вимог, до своєї нової ролі в сім’ї та суспільстві.

        Скільки триватиме адаптація? У кожного по своєму, але в середньому близько 5-6 тижнів (причому, найважчими вважаються 1 і 4 тижні).

        Виділяють фізіологічну адаптацію – всі системи організму працюють в «режимі підвищеної бойової готовності». Не дивно, адже дитині доводиться тривалий час зберігати статичну позу, зосереджувати увагу, на неї обрушується потік нових вражень, розумове напруження і емоційне навантаження надзвичайно високі. Тому адаптацію можуть супроводжувати рухові порушення або навпаки, загальмованість, млявість, втома, зниження апетиту, головні болі. Уважні до потреб своєї дитини батьки не будуть вважати таку поведінку ознакою розбещеності, а постараються максимально розвантажити нервову систему першокласника і знайти можливість для додаткового відпочинку. Як не банально це звучить, але саме повноцінний сон (не менше 11 годин на день, дуже бажаний денний сон), дотримання режиму дня і рухова активність дитини – основні складові успіху адаптаційного періоду.

 

"Профілактика шкільної дезадаптації"

 

«Дорогі мої батьки, я скоро стану школярем!

Чесно кажучи, я трохи хвилююся, адже я не знаю, що мене чекає.

       І я вас дуже прошу:

 *Не лякайте мене школою, директором і поганими оцінками.

*Не висловлюйте своїх побоювань з приводу школи, коли я поруч – це тільки посилює моє занепокоєння.

*Не обіцяйте мені, що школа – суцільне свято. Зіткнувшись з необхідністю працювати, я буду розчарований.

*Допоможіть мені впоратися з тривогою: розкажіть про себе, коли ви були школярами, покажіть шкільні фотографії – так я отримаю почуття безпеки і причетності історії сім’ї.

*Допоможіть мені освоїтися в школі: познайомте з учителем та однокласниками, розкажіть, що робити, якщо у мене виникнуть труднощі (як попроситися в туалет, звернутися з питанням до вчителя, що робити, якщо загубився на перерві).

*Не намагайтеся перед школою завантажити мене багажем «необхідних» знань: мені буде просто нудно на уроках.

*Краще допоможіть розвинути мою пам’ять, увагу, мій розум – тільки, цур, граючи! "

 

Рекомендації для батьків:

"Подолання підвищеної тривожності у дітей"

         Налагодьте стосунки з дитиною, щоб вона відчувала себе спокійно і впевнено:

- слухайте свою дитину;

- проводите разом з ним якомога більше часу;

- розповідайте йому про свої дитячі вчинках, перемоги та невдачі;

- якщо в сім’ї кілька дітей, постарайтеся спілкуватися не тільки з усіма разом, а й зумійте приділити увагу кожному окремо.

        Слідкуйте за собою, особливо якщо ви перебуваєте під дією стресу і вас легко вивести з рівноваги. В цьому випадку краще відкласти спільні   справи з дитиною (якщо це, звичайно, можливо).

        У ті хвилини, коли ви засмучені або розгнівані, зробіть для себе що-небудь приємне, те, що могло б вас заспокоїти: прийміть душ, випийте чаю, послухайте улюблену музику і т.д.

        Слідкуйте за своєю мовою.

        Постарайтеся, щоб тон голосу був спокійним, доброзичливим. Навіть якщо дитина завинила, намагайтеся не кричати на нього, і вже у жодному разі не загрожуватиме. Краще розібрати неприємну ситуацію в спокійній обстановці, коли і дитина, і дорослий заспокояться і будуть готові до діалогу.

        Приймайте вашої дитини безумовно, тобто любите його не за те, що він гарний, розумний, відмінник, помічник і т.д., а просто так, просто за те, що він є. Подивіться, наскільки вам вдається приймати вашої дитини. Для цього протягом 2-3 днів порахуйте, скільки разів ви звернулися до нього з позитивними висловлюваннями (вітанням, схваленням, підтримкою), і скільки – з негативними (докором, зауваженням, критикою). Якщо кількість негативних звернень дорівнює або перевищує число позитивних, то зі спілкуванням у вас не все благополучно. Обіймайте свою дитину не менше 4-х разів на день (звичайне ранкове привітання і поцілунок на ніч не вважаються). Примітка: непогано то ж робити і по відношенню до дорослих членів сім’ї.

 

"Фізична готовність дитини до школи"

         Організм дитини шестирічного віку інтенсивно розвивається. Всі фізіологічні системи (серцево-судинна, дихальна, опорно-рухова тощо) знаходяться в залежності від умов цього розвитку. Тому шестирічна дитина потребує в організованому ощадному режимі індивідуальному підході. Руховий режим дитини з відносно вільного змінюється на обумовлений строгими правилами поведінки.

          Тепер в школі дитина несе велике фізичне навантаження. Він повинен сидіти нерухомо у певній, обумовленої правилами позі. Статичне навантаження суперечить фізичному розвитку – в цей період дитина інтенсивно росте, його хребет дуже чутливий. Для правильного фізичного розвитку дитини слід надавати умови до полегшує його напруга вільним рухам.

         До шести років організм дитини хоч і має велику пластичністю завдяки інтенсивному фізичному дозрівання, але з тієї ж причини він легко травмується. В певних умовах дитина стає фізично активним, а інші умови стомлюють його і різко знижують цю активність.У той же час саме дозрівання у всіх дітей має великі індивідуальні відмінності. У колишні роки були проведені спеціальні дослідження морфофункціонального дозрівання основних фізіологічних систем організму дітей шестирічного віку. Виявлялися критерії готовності організму до навчання дитини в школі. Гігієністами був введений спеціальний термін шкільна зрілість як готовність організму дитини до систематичного навчання. Певний рівень морфологічного і функціонального розвитку забезпечує можливість навчання. Для встановлення цього рівня шкільної зрілості існують спеціальні критерії. Але для вчителя всі діти його класу, що витримують шкільний режим і надмірно стомлюються від уроків (незрілі), знаходяться під його опікою і залежать від його любові і уважності.

        Для того, щоб допомогти першокласнику адаптуватися до школи, слід знати особливості працездатності шестирічних у тимчасових циклах року. Наведемо денну, тижневу і річну динаміку працездатності. Працездатність протягом навчального дня. У шестирічних дітей працездатність невелика. Перший урок самий продуктивний, хоча і в цей час працездатність нестійка. На наступних уроках продуктивність і якість працездатності знижуються. Однак раціональна організація навчального дня підтримує дитини в тонусі. Для шестирічних дітей тривалість уроку повинна становити не більше 35 хвилин. Добре продуманий розклад включає динамічні вправи і танці під музику на уроках, коли кожній дитині надається можливість звільнитися від статичної напруги. Крім того, повинні бути введені в розклад уроків рухливі ігри та розваги на чистому повітрі. Працездатність протягом навчального тижня. Найпродуктивніші для навчальної діяльності дітей дні тижня – вівторок і середа; день найбільш низькою працездатності – п’ятниця.Розбіжності між працездатністю шестирічних і семирічних дітей більш виражені у першому півріччі і менше – у другому.

       Дослідження багатьох навчальних років показують, що в умовах раціонального режиму навчальних занять шестирічних дітей їх розумова працездатність до кінця навчального року порівнюється з такою у семирічних. Працездатність протягом навчального року. Здорові шестирічні діти, готові до навчання в школі, звикають до шкільного режиму і дають продуктивні показники працездатності починаючи з 4-6 тижнів. Однак у багатьох цей період триває до 8-9 тижнів, тобто до кінця першої чверті навчального року. Треба відзначити, що якісні показники розумової працездатності дітей, не готових до навчання в школі, протягом приблизно першого півріччя (з вересня по грудень) значно нижче, ніж у решти дітей. Тому вчитель по можливості повинен враховувати нездатність цих дітей працювати з таким же напругою, як інші діти.

 

uCoz