"Питання, що хвилюють батьків"

Запитання: З якого віку ( з 6 чи 7-ми років) необхідно віддавати дитину до школи?

Відповідь: Однозначно відповісти на це питання не можна, оскільки необхідно враховувати ряд чинників, що визначають підготовленість дитини до навчання . Саме від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово, а також який стан її здоров'я і залежить, з якого віку необхідно дитині починати навчання в школі. Має значення і весь комплекс чинників, які визначають рівень розвитку дитини, при якому вимоги системного навчання не будуть надмірними і не призведуть до порушення здоров'я дитини. Слід відмітити, що у дітей, не підготовлених до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації до шкільних умов, у дітей частіше виникають труднощі у навчанні.

 

Наказ МОН № 204 від 07.04.05 року
Про прийом дітей до 1 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
На виконання п. 2 ст. 18, п. 1 ст. 20 Закону України "Про загальну середню освіту" з метою забезпечення права на освіту та належної організації і проведення прийому дітей до 1 класу наказую:
1. До 1 класу загальноосвітнього навчального закладу зараховувати дітей, як правило, з 6 років.
2. Прийом дітей до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу (крім спеціалізованого) здійснювати на безконкурсній основі, як правило, відповідно до території обслуговування.
3. Для зарахування дитини до 1 класу батьки або особи, які їх замінюють, подають заяву на ім'я директора загальноосвітнього навчального закладу, копію свідоцтва про народження дитини та медичну картку встановленого зразка.
4. Не допускається збирання додаткових даних про дитину та її батьків або осіб, які їх замінюють, зокрема довідок з місця роботи, проживання, про заробітну плату батьків, будь-яких даних, що свідчать про розвиток дитини та її готовність до систематичного навчання в школі.
5. При прийомі дитини до 1 класу є неприпустимими проведення тестувань, співбесід, екзаменів тощо з перевірки її знань щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу.
6. Прийом дітей до 1 класу спеціалізованого навчального закладу здійснюється відповідно до Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 р. № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 р. за № 547/7868).
7. Наказ про зарахування дитини до 1 класу загальноосвітнього навчального закладу видає директор на основі поданих документів, як правило, до початку навчального року.
8. Відповідно до Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах на кожного учня-першокласника оформляється особова справа.

Запамятайте!

*При підготовці до школи ви повинні залишатися для дитини люблячими і розуміючими батьками і не брати на себе роль вчителя! Дитина охоче робить тільки те, що у неї добре виходить, тому вона не може бути ледачою.

*Досягнення дитини намагайтеся не порівнювати ні зі своїми, ні з досягненнями ваших старших дітей, ні однокласними ( не озвучуйте цього при дитині, навіть якщо це на її користь).

*Ваша любов і терпіння слугуватимуть гарантом упевненого просування вашої дитини у навчанні.

Запитання: Чи в обовязковому порядку дитина повинна уміти читати і писати при вступі до 1 класу?

Відповідь: НЕ ОБОВЯЗКОВО! Здатність дитини складати зі складів слова не є вмінням читати. Більшість дітей тяжко оволодівають цією складною розумовою операцією, тому не треба їх підштовхувати! Навички читання і письма повинні формуватися за спеціальними методиками ( поетапно формуються уявлення про мову, звуки, букви, склади). Основними вміннями у читанні є розуміння прочитаного тексту, аналіз описуваної ситуації, відповіді на питання після читання, - ці вимоги не передбачені Програмою розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку.

Запитання: Як правильно організувати робоче місце учня вдома?

Відповідь: Перш за все, першокласнику необхідно купити письмовий стіл. Тоді дитина зможе систематизувати і розкласти в шухляди столу нвчальне приладдя і навчиться підтримувати порядок на робочому місці.Купуючи меблі, необхідно враховувати зріст дитини, при рості - 1 м - 1 м 15 см, висота кришки столу над підлогою повинна бути 45 см, а висота сидіння стільця 26 см; при рості 1 м 15 см до 1 м 30 см висота столу повинна бути 52 см, а стільця - 30 см. Важливо щоб ноги дитини стояли на підлозі, спина торкалася до спинки, а між кришкою парти і грудьми дитини могла пройти долоня.

 

 

"Як підготувати дитину до школи?"

Чи готова дитина до школи?

Віддавати її в школу в 6 років, або, може варто почекати ще рік?

Як допомогти дитині пристосуватися до нових для неї умов шкільного навчання?

Ці питання не можуть не хвилювати батьків дошкільнят. Але дати правильну відповідь навіть досвідченим мамам і папам не завжди легко.
Існує багато психологічних тестів, по яких можна дізнатися про загальну шкільну зрілість дитини. Але проводити їх і знатися на отриманих результатах – справа спеціалістів-психологів. Тож пропонуємо елементарний спосіб перевірки, доступний абсолютно всім батькам.
Отже, спершу поставте своїй дитині наступні запитання. Якщо вона відповість на них без зусиль, то, значить, його психічний розвиток відповідає календарному віку і свідчить про готовність дитини навчатися в загальній середньоосвітній школі.
Запитання для дитини 5-6 років:

1. Як тебе звуть?

2. Як звуть твою маму, папу, сестричку, братика?

3. Ти дівчинка чи хлопчик? Ким ти будеш, коли виростеш і станеш дорослим: чоловіком чи жінкою?

4. Зараз ранок, День чи вечір?

5. Ти любиш малювати? Якого кольору цей олівець, стрічка?

6. Скільки пальців у тебе на руці? Покажи два пальчики, три?

7. Скільки оченят у ляльки? А у тебе? Для чого потрібні очі, вуха?

8. Що роблять віником, олівцем, ложкою?

9. Коли можна кататись на санчатах: взимку чи літом? Чому?

10. Коли можна купатися в річці: взимку чи літом? Чому?

11. Яких ти знаєш звірів, птахів? Хто більший: коза чи корова? У кого більше ніг: у собаки чи у півня?
Запитання для дитини 6-7 років:

1.Назви своє прізвище, ім'я, по батькові.

2. Хто старший: ти чи твій брат, сестра?

3. Скільки тобі років? А скільки буде через рік, два роки?

4. Коли ти снідаєш: вранці чи увечері? Обідаєш: вранці чи вдень? Що буває раніше: обід чи сніданок, день або вечір?

5. Де ти живеш? Де працюють твої папа, мама? Ким ти хочеш бути, коли виростеш?

6. Яка зараз пора року – літо чи осінь, зима чи весна? Чому ти так вважаєш?

7. Чому сніг буває взимку, а літом його немає?

8. Що робить листоноша, лікарка, вчитель? Хто лікує, а хто навчає?

9. Що більше – 8 чи 9; 5 чи 3? Порахуй від 6 до 9, від 5 до 3?

10. Покажи свою ліву руку, праве вухо. Що знаходиться справа / зліва від тебе в цій кімнаті?

11. Що потрібно зробити, коли випадково зламав чужу річ?
Не дивуйтесь, якщо питання вам здалися дуже простими. У практиці багатьох педагогів зустрічалися діти, які не змогли відповісти на багато з них. Для кожного з батьків є цілком нормально вважати, що його дитя найрозумніше. Але інколи дитина не може відповісти на якісь з цих питань тому, що батьки не вважали за потрібне йому це пояснити. Вони просто гадали, що їх чудове маля саме знає такі елементарні речі.

Якщо ж ваша дитина:

• кожен ранок чистить зуби, завжди миє руки перед тим як сісти до столу;

• допомагає вдома по господарству (миє посуд, прибирає ліжко, накриває на стіл);

• може сам собі приготувати бутерброд, вдягнутися по погоді, зав'язати шнурки і шарф;

• вміє самостійно утримувати увагу досить тривалий час (15-20 хвилин) під час читання вголос, малювання, гри;

• здатна управляти своїми бажаннями (не їсть перед їжею цукерки, хоча вони і лежать на видному місці; не вередує, коли дорослі щось заборонили); • вміє поводитися за столом (правильно сидить, акуратно їсть);

• має більш-менш стійкі інтереси (прослухування музики, малювання, заняття мовами, конструювання, ліплення з пластиліну);

•вміє поводитися в суспільстві (не перебиває старших, без нагадування проявляє вічлевість, використовуючи «будь ласка», «дякую», «до побачення» та ін.);

• дотримується певного режиму дня;

• ставить питання і завжди вислуховує відповіді;

• прибирає за собою іграшки після гри, альбом після малювання, книжки після читання, .............тоді вітаємо! Ваше дитя має високий рівень розвитку вольових навичок. А вони, у свою чергу, є основою довільного запам'ятовування, уваги, розумових навичок. І, відповідно, у вас і у вашої дитини буде значно менше проблем в школі.
Обов’язково слід зазначити, що якщо ви прагнете віддати дитину до спеціалізованого навчального закладу з поглибленою програмою навчання, про це необхідно потурбуватись заздалегідь. Тому, що по-перше дитина швидше за все не зможе подолати конкурс чи співбесіду для вступу до такої школи без попередньої цільової підготовки, а по-друге, навіть якщо вона пройде співбесіду, їй буде важко встигати за іншими. Умови конкурсного вступу до першого класу ліцеїв та шкіл з поглибленим навчанням необхідно дізнаватись безпосередньо у закладі, куди ви прагнете віддати дитину. Починати готувати дитину до вступу у школу з поглибленими знаннями бажано більше ніж за рік.
В яку школу чи ліцей ви б не вирішили віддавати свою дитину, перехід її з дитячого садка, родинного кола до школи веде до значних змін в її житті. При цьому змінюється не лише життя самої дитини, але і життя сім'ї в цілому, особливо якщо дитина єдина або старша. Підготовка до цієї події дитині просто необхідна.
Особливе місце в підготовці займає формування очікувань і установок дитини на вступ до школи. Тут дуже важливо не перестаратися. Не слід обіцяти, що дитину чекають суцільні лаври успіху, важливіше допомогти їй налаштуватись на щоденну працю але робити це необхідно дуже коректно. Зовсім неприпустимі вислови типу: «Що ж ти, така неохайна дівчинка, в школі робитимеш?» або «Ось там тебе привчать, нарешті, до порядку!». Також не сподівайтесь, що якщо ви весь цей час не привчали дитину до дисципліни, що школа нарешті зробить це за вас (особливо це стосується сімей, де діти не відвідували дітсадка). Дитині буде дуже важко пристосуватись до різкої зміни умов на такі, де дисципліни все ж таки прийдеться дотримуватись.

Щоб допомогти налаштуватись на новий ритм життя, краще говорити дитині:

• У тебе все вийде, якщо ти трохи попрацюєш / постараєшся.

• В школі можна багато чого нового дізнатись і багато чому навчитися, варто лише захотіти.

• У класі можна знайти нових хороших друзів, хоча цілком імовірно, що не всі діти в класі тобі одразу сподобаються.

Доречно буде розповісти про свої шкільні враження, своїх шкільних друзів, можливо, у вас є хороші знайомі зі шкільних часів, з якими ви до цих пір підтримуєте стосунки. Дитині буде цікаво дізнатися, що дружні стосунки можуть тривати такий довгий час.
Поясніть дитині, що спочатку вона може сумувати за дитячим садком, за батьками, все шкільне може здаватися чужим. Це відчуття поступово мине, учні зазвичай швидко звикають до школи та до нового оточення.
Пригадайте про власні почуття та хвилювання в першому класі. Розкажіть, як ви чекали 1 вересня. Можете поділитися і своїми теперішніми відчуттями, пояснити свої хвилювання, які пов'язані з першим вересня. Але важливо, щоб ваші шкільні згадки та сьогоденні турботи не стали додатковим джерелом хвилювань для дитини. Налаштуйте дитину на те, що у неї будуть нові обов'язки. Підкресліть, що тепер вона підросла, стала доросліше. Це означає, що їй тепер не лише більше довірятимуть, але і більше від неї очікуватимуть, але знову ж таки робіть це обережно без зайвого тиску.
Оцінки - це важлива складова шкільного життя. Аби зменшити можливі хвилювання дитини з приводу оцінок, за час, що залишився до школи, спробуйте навчити її самої оцінювати те, що вона робить. Наскільки вона сумлінно попрацювала, чи все зробила, що могла.
Для того, щоб навчити дитину цьому, необхідно:

• Самому максимально об'єктивно оцінювати результати роботи майбутнього школяра.

• Порівнювати різні результати діяльності дитини, обговорювати причини успіхів і невдач.

• Регулярно з'ясовувати, що саме дитина думає з приводу своєї роботи, як її оцінює, що у нього вийшло, що не вийшло, чому? Важливо звернути увагу на те, що порівнюються результати та досягнення дитини з його ж власними успіхами, аби побачити рух і зростання відносно самого себе. Ще одна причина, чому не можна порівнювати з досягненнями інших діток, бо це може спричинити зниження самооцінки.

• Виражати впевненість в силах дитяти, переконаність в тому, що його результати будуть хорошими. Навіть коли дитині щось не вдається зробити вдало.

• Підтримувати прагнення до творчості, розвитку і працьовитість.
Коли дитина навчиться сама оцінювати свою діяльність, вона відчуватиме себе набагато впевненіше, тому що матиме власне більш менш адекватне уявлення про зроблене. Отже, ваше дитя вцілому буде менш залежним від думки і оцінки оточення. Також дуже важливо, щоб дитина добре розуміла, що шкільні відмітки - це лише оцінка зробленого зараз, а не його особи в цілому!! Підтримуйте та розвивайте впевненість дитини в собі, у власних силах - це дуже необхідно для хорошого самопочуття дитини в школі. У будь-якому випадку, любіть свою дитину такою якою вона є, навіть якщо вона не буде цілковитим відмінником!

 

Шановні батьки!

Пропонуємо вашій увазі основні моменти, на які Вам слід звернути увагу при підготовці дитини до школи:

√ розвиток загального кругозору (кращими способами розширити горизонт знань дитини є бесіди з нею "про життя", читання книг і їх обговорення);

√ вивчення літер і цифр, геометричних фігур і квітів, понять праворуч / ліворуч, великий / малий, широкий / вузький і т.п.;

√ обов'язковим є розвиток дрібної моторики - заняття на розвиток спритності кистей та пальців (це необхідно як для розвитку вміння писати, так і для розвитку мовлення, тобто необхідно більше малювати, ліпити, працювати з конструктором, вміти маніпулювати з дрібними предметами типу намистин, монеток, сірників, зубочисток, з них можна викладати картини та аплікації, нанизувати їх у намисто - все це розвиває також увагу і посидючість);

√ тренувати пам'ять - заучування віршів та пісень;

√ тренувати уміння аналізувати, класифікувати ( попросіть дитину переказати казку чи оповідання, - запитайте, що сталося спочатку, що було потім; повправляти дитину у вмінні зібрати з частин картинки ціле, розкласти предмети за будь - якою ознакою).

Крім запасу знань, дитині необхідно також:

√ володіти комунікативними та соціальними навичками - тобто вміти спілкуватися, розуміти і головне застосовувати в повсякденному житті морально-етичні норми, прийняті в суспільстві, де вона живе;

√ не боятися вступати в контакти з дорослими і однолітками;

√ вміти відстоювати свою позицію цивілізованими методами і не проявляти недоречної агресії - або, навпаки, зайвої боязкості;

√ усвідомлювати зміст процесу навчання в школі, розуміти, що дає отримання знань, який порядок навчання в школі;

√ вміти підкорятися встановленим правилам, знати, що таке дисципліна і розуміти її необхідність;

√ мати позитивну мотивацію, бажання вчитися;

√ вміти цілеспрямовано і за своєю ініціативою працювати над завданням, організовувати, планувати свої дії і відповідати за їх наслідки (наприклад, самостійно збирати свій портфель і стежити за виконанням домашніх завдань).

Важливо пам'ятати, що крім готовності голови не менш важлива і готовність тіла: навантаження на імунітет в перший шкільний рік буде серйозним, тому влітку перед школою було б добре крім навчання зайнятися і фізичною підготовкою. Дитині необхідно багато рухатись (ідеальними для цього будуть заняття в спортивній секції, які дають крім здоров'я ще й дисциплінарні навички), свіже повітря, повноцінне харчування. Якщо у малюка є порушення здоров'я, необхідно обов'язково проконсультуватися з лікарем і отримати рекомендації щодо корекції стану та організації процесу навчання. Отже, озброєні всіма цими знаннями, ви з легкістю подужаєте дорогу до школи.

Проте, пам'ятайте! Найголовніше для першокласника - не вміння і навички, а впевненість у своїх силах і в батьківській підтримці, що б не відбувалося в школі.

Бажаємо, Вам успіхів!